Хлопці зі стволами | Рецензія

Збройові барони з косяком

У прокат вийшов новий фільм творця відомої трилогії «Похмілля у Вегасі» Тодда Філліпса, який чи то хотів зобразити комедійну драму, чи то драматичну комедію, зате засновану на реальних подіях.

Під час іракської кампанії тодішній президент США Джордж Буш-молодший запропонував усім бажаючим надавати зброю і амуніцію американської армії після скандалу з великими постачальниками. Заповзятливий Ефраїм довго не думав і вплутався з цю «гру», прихопивши з собою старого друга Девіда. І хоч останній намагався якийсь час пручатися і говорити про високі ідеали й категоричне неприйняття війни, слова Ефраїма про великі, а головне легкі гроші розтопили серце юнака, адже вдома у нього сидить вагітна дружина. Підживлюючись крихтами, за які не брались імениті фірми, апетит двійки об довбаних хлопців з Майамі дуже скоро починає рости, і задовольнятися меншим їх вже не приваблює.

Ось тут починаються, здавалося б, захоплюючі пригоди Джона Хілла і Майлза Теллера, які самостійно перевезли до Іраку італійські «беретти», виїхавши живими з «трикутника смерті». Далі більше. Партнери вирішують створити фірму і беруться за найбільше в її історії замовлення — постачання 100 млн патронів для автомата Калашникова. І за підсумком вони виграють цей тендер, а все тому, що по своїй дурості 20-річні хлопці продешевили. Однак, найцікавіше в іншому — це реальна історія.

Філліпс мав всі карти на руках, щоб зробити з уже готового матеріалу дійсно захоплюючий екшен. Ось тільки місцями він пускається в нетрі і забуває, що саме він знімає: комедію про двох накурених друзів, яким дивом вдалося роздобути контракт з Пентагоном на 300 млн доларів, або про характерну для Штатів військову істерію. Загрузнув в цьому болоті, його ледве вдається витягнути Джона Хіллу, здатному навіть без відсутності промальовані історії приковувати до себе увагу глядача. До нього на допомогу іноді приходити вірний «Дейл» (з мультфільму «Чіп і Дейл») в образі Майлза Теллера, який намагається бути серйозним і розважливим. Але його раз у раз затягує притягнута за вуха сімейна драма.

Зрозуміло, що творці «Хлопців зі стволами» хотіли захопити якомога більше аудиторії, вшиваючи в канву фільму любовні перипетії одного з героїв, але прикро усвідомлювати, що суспільство все ще підвладне стереотипам про те, що панянки у нас дивляться виключно на нудотні сцени, ще й так, аби ще пудрою цукровою зверху присипати.

«Хлопці зі стволами» в оригіналі звучать як «War Dogs» — «Пси війни», що більш характерно для подій, що описуються у фільмі. Все-таки адаптована у нашому прокаті назва має занадто очевидний підтекст і повертає нас до згадки про те, що цей фільм знімав ні хто інший, як автор «Похмілля». А смішного тут вкрай мало. Жарти триматися виключно на емоціях і фізіономії згаданого вище товстуна Хілла, сценарій періодично зяє дірками, але благо — лише до кінця.

Тодд Філліпс представив непогана драмком, яка скочується то в одну, то в іншу сторону, ніби режисер знімав її, сидячи на дитячих гойдалках. Та харизматичні персонажі, втілені виконавцями головних ролей, і поява набріолінених Бредлі Купера, дозволяють дивитися на пригоди юних збройових баронів з легкою посмішкою, яка іноді зможе перетворитися і в смішок. Але занудьгувати «Хлопці зі стволами» постараються не дати.