Шазам! | Рецензія

Країна, рік: США, 2019
Жанр: фантастика, бойовик, фентезі
Режисер: Девід Ф. Сандберг
Сценарист: Генри Гайден, Білл Паркер
Продюсер: Пітер Сафран, Джеффрі Чернов
Актори: Закарі Лівай, Марк Стронг, Джек Ділан Грейзер, Джимон Хонсу, Адам Броді
Прем’єра в Україні: 04.04.2019
Світова прем’єра: 25.03.2019
Тривалість: 2 год. 12 хв.

Юний головний герой виявляє здатність в несприятливих ситуаціях за допомогою одного магічного слова перевтілюватися в дорослого супергероя…

“Шазам!”  на українських екранах. Для прихильників DC це довгоочікувана прем’єра, бо це черговий сольник, та ще й у жанрі сімейної комедії. Фільм вдався, але має деякі недоліки.

З хорошого — це загальний позитивний вайб. Іноді “Шазам!” навіть нагадує різдвяне кіно. Фільм смішний, при цьому знаходиться місце і для серйозних речей. Розкрита тема родини, і нарешті у всесвіті DC ми бачимо приклад хорошої сім’ї, де всі один одного люблять та підтримують. Гарною традицію цієї франшизи стало зачеплювати якусь соціально важливу тему. У “Чудо-жінці”, наприклад, це контекст війни, а в “Шазамі!” — тема усиновлення.

Каст фільму підібраний добре. Усі члени сім’ї викликають симпатію, їхня поведінка органічна. Джек Ділан Грейзер, який грає Фредді Фрімана, виділяється особливо. Його природній комедійний талант працює на фільм та робить його непідробно веселим у потрібні моменти.

Все ж основна відповідальність була на акторах головної ролі — Закарі Ліваї та Ашері Енджелі.

Шазама/Біллі Бетсона ми побачимо зовсім малюком, потім підлітком, а потім все ще підлітком, але в тілі Лівая із суперздібностями. Загалом характер персонажу задає саме Енджел. Його версія Шазаму доречно в’яжеться із тим замкненим, серйозним хлопчиком, якого ми бачимо з самого початку. А от Лівай щось перестарався (чи недостарався?).

Взагалі, це крутий виклик для акторів зіграти одного персонажа. Це ж потрібно стати ніби віддзеркаленням, і, незважаючи на несхожість візуальну, таки досягти її за рахунок голосу, міміки і тієї самої акторської магії. Закарі не вдалося зробити цього. Вони з Ашером ніби взагалі не бачились під час зйомок і в принципі не розуміють специфіки гри один одного.

Біллі Бетсон Закарі та Біллі Бетсон Ашера — це абсолютно різні за темпераментом персонажі. Чомусь врівноважений, занурений у себе підліток-Шазам раптом перетворюється на якогось веселуна-дурника. Гра Ешера набагато переконливіша, в нього є розуміння свого персонажа. Закарі дещо не туди понесло. Проте зовсім поганою його гру не назвеш. Безумовно, як комедійний актор він хороший, і сцени з ним дійсно викликають сміх. І якби не було образу, створеного Ашером, до нього взагалі питань не було б. Але все ж таки, як на мене вся фішка була в цьому перевтіленні, а Лівай з нею не впорався.

Антагоніст у “Шазамі!” дуже дивний. DC чомусь знову показує ворога як недолюбленного сина, не визнаного власним батьком. Доктор Сівана хоче здобути силу Шазама, щоб потішити власне скривджене Его. Так, це все є в оригінальному коміксі, але схожий сюжетний хід ми вже бачили у попередньому сольному фільмі DC. Тим паче інтерпретація Марком Стронгом ображеного сина якось не чіпляє. У сценах битв він гармонійний, а от драматична лінія якась конструбата. Згідно коміксам, Доктор Сівана — ще й безумний вчений, якому потрібні сили Шазама у наукових інтересах. По-моєму, це можна було б використати в розкритті персонажа, тим паче у DC ціла галерея колоритних mad scientists, і автори мали чудовий шанс одного з них показати.

Введення Стронга як вченого було б вдалим рішенням, яке і жанрово доповнило б фільм, і динаміки в сюжеті додало, і по-новому відобразило б злодія.

Все ж хорошого у фільмі більше, ніж поганого. Мені подобається, як у фільмі поєднані жанри та віднайдений баланс між ними. Тут вам і світла, родинна комедія, і трохи драми, і дрібка горору. І хоча фільм намагалися максимально позбавити від похмурості дісішних фільмів, вкраплення чогось готичного таки є. Це теж плюсик. Над графікою особливо не парились. І, здається, не збирались цього робити, бо бюджет фільму всього лише 80 млн. Екшену як для цього фільму достатньо. Динаміки в плані видовища могло бути і більше, але, можливо, автори хотіли змістити акценти в користь драматичної лінії.

У “Шазамі!” присутні дотепний стьоб сучасного сприйняття супергеройщини та щира самоіронія, завдяки цьому фільм сприймається легко, абсолютно на позитивній ноті. І найпрекрасніше у фільмі те, що фільм і не позиційнує себе як “зараз-покажемо-як-геройське-кіно-знімати”. Та це навіть і не геройське кіно в класичному розумінні, бо типові жанрові рішення тут не працюють, а супергерой у фільмі є лише елементом розповіді. Головне ж у фільмі — історія підлітка Біллі з його особистісною драмою. А власне супергероїка тут виступає предметом захоплення Біллі та Фредді. Ми все стежимо-стежимо за цими марвелами, дісі, без кінця порівнюємо, сперечаємося. Ми зовсім забули, що супергерої це круто, бо це, бляха, супергерої. Такий непідробний захват Біллі і Фредді бетмерангами, червоним костюмом та куленепробивним тілом передається тобі, глядачу. І ти куражишся разом із ними від тих чудес, не намагаючись щось аналізувати чи пояснювати. І навіть винищення древнього зла ніщо порівняно з тим, що Біллі навчився літати!

Зараз “Шазама!” активно порівнюватимуть з “Акваменом” та “Капітаном МарвелКВМ. Я б цього не робила.  За атмосферою та подачею фільм більш близький до “Людини-павука” Сема Реймі.

Я думаю, “Шазам!” — це достойне доповнення кіновсесвіту DC. Ще один хороший сольник. Недоліки є, але кожен мінус перекривається багатьма плюсиками. Автори фільму заявляли про веселу, лайтову комедію — ми її отримали.

Проиграть видео